Чи дійсно модернізація або реконструкція крана настільки багато коштує, що доводиться від них відмовлятися?
Проблема реконструкції і модернізації підйомно-транспортного обладнання для деяких організацій здається завданням нездійсненним і неприйнятним через великі капіталовкладення, необхідних для їх реалізації. Але придбання нового обладнання обходиться набагато дорожче, і організації виявляються в глухому куті. Адже в умовах конкуренції з'являються можливості до більш гнучких схем впровадження нового обладнання, що в свою чергу сприяє збільшенню бажаючих вирішити проблеми технічного оснащення саме цим способом, а не купівлею нового обладнання, що є поки мало доступним нашим підприємствам.
У технологічному процесі транспортування вантажів центральне положення займають крани. Їх поломки ведуть до обриву технологічного ланцюга транспортування. Звичайно, можлива їх заміна шляхом застосування інших транспортних машин: автомобілів, мобільних кранів і т.д. Але ця заміна все одно є неповноцінною і незадовільною альтернативою для транспортно-перевантажувальних організацій, швидше ця заміна кранів на час простою іншим обладнанням говорить про прорахунки керівництва фірми або осіб, відповідальних за справний стан кранів і їх експлуатацію. Як вже було сказано вище, заміна крана іншим обладнанням сильно знижує обсяги вантажно-розвантажувальних робіт, що в свою чергу веде до великих економічних втрат, не кажучи вже про зриви договірних термінів і виникає недовіра з боку потенційних клієнтів. Клієнти, невпевнені в надійності технічної бази підрядника, відмовляються від таких організацій і змушені шукати партнерів з більш високим рівнем технічного забезпечення. З огляду на важку ситуацію в нашій країні, це завдання є не з легких. Переважна більшість організацій виявилась приблизно на одному рівні технічного забезпечення. До цього призвели і тривала економічна криза, і припинення розвитку машинобудівної галузі, і припинення проектної та дослідницької діяльності НДІ і проектних організацій, які займалися розвитком промисловості і сприяли конкурентоспроможності вітчизняної техніки з зарубіжними аналогами. Тому майже всі організації утримують на своєму балансі крани в кращому випадку випуску кінця 70-х, початку 80-х років. З того часу техніка не оновлювалася, і вона до цих пір функціонує, не дивлячись на її давно вже вийшли нормативні терміни служби.
Добре, що в колишньому Радянському Союзі конструкції мали великі запаси міцності і довговічності, що дає можливість продовжувати їх експлуатацію сьогодні. Але і ця техніка має свою межу, виходить з ладу, призводить до великих витрат в обслуговуванні та ремонті, що змушує керівництво фірми шукати інші шляхи відновлення технічної бази. Великі підприємства такі, як порти, намагаються оновлювати свою базу новими зарубіжними і вітчизняними кранами, що, як відомо, заняття не з дешевих. Темпи оновлення малі в зв'язку з обмеженим фінансуванням. Тому і цей варіант вирішення проблеми не завжди прийнятний навіть великим організаціям, не кажучи вже про малі підприємства.
Одним з виходів із ситуації є модернізація експлуатованої техніки. В основному, модернізації підлягають привода кранів і системи управління, так як металоконструкція, маючи великий запас міцності, допускає подальшу експлуатацію. Модернізація систем керування електропривода кранових механізмів полягає в заміні існуючих релейно-контакторних систем управління з реостатним методом регулювання на систему частотного управління, що передбачає безконтактне плавне регулювання швидкості в широкому діапазоні при високому рівні енергозбереження, отримання малих (доводочних) швидкостей, що забезпечують необхідну точність установки, збереження вантажу, підвищення продуктивності, зменшення кількості технічних обслуговувань і ремонту як електричної, так і механічної частин крана, скорочення витрат змінно-запасних частин і, відповідно, простоїв обладнання.
Ефект від модернізації кранів досить високий, а саме:- зменшення майже вдвічі пускових струмів і як наслідок ударних навантажень за рахунок можливості здійснити плавний пуск / зупинку двигуна, що призводить до збільшення термінів експлуатації механічних вузлів (редукторів, валів, шестерень, муфт і т.д.) а також самої металоконструкції.
Досить великий економічний ефект надає застосування програмованих логічний контролерів (ПЛК) та систем дистанційного керування в/п механізмами.
Заміна релейних схем управління на ПЛК дає значне зменшення масогабаритних показників, а також збільшення надійності та часу безвідмовної роботи.
Застосування дистанційного керування дозволяє виключити шкідливий вплив виробничих факторів на людину і знизити ймовірність отримання травм та інших негативних наслідків внаслідок НП на виробничій ділянці. Також дозволяє більш раціонально використовувати людські ресурси за рахунок поєднання роботи кранівника і стропальника (як приклад).
Питання обслуговування нового обладнання замовник або вирішує самостійно, власними силами, або силами організації, що виконувала монтаж, і далі обслуговує модернізовані приводи і системи управління.
Всі вищеописані моменти щодо частотного приводу, систем на основі ПЛК та дистанційного керування можна застосувати й до нових, і до тих що знаходяться в стадії проектування кранів. Виготовлення, монтаж, налагодження таких систем управління і приводу не вимагають більшої кількості часу ніж релейно-контакторні системи.
Опитувальний лист для прорахунку вартості
реконструкції крана на частотний привід
